Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Français
Україна і Парламентська асамблея Ради Європи
Опубліковано 16 квітня 2020 року о 13:53

9 квітня 2014 р. ухвалено Резолюцію ПАРЄ 1988 (2014) «Останні події в Україні: виклики функціонуванню демократичних інститутів», в якій Асамблея підтвердила повну легітимність нової влади в Україні і законність її рішень, рішуче засуджуються дії РФ, спрямовані на порушення суверенітету і територіальної цілісності України. Цією Резолюцією підтверджується позиція ПАРЄ щодо незаконності т. зв. референдуму, проведеного 16 березня 2014 р. в Криму і м. Севастополь, та зазначається, що результати такого «референдуму» та незаконна анексія Криму Росією не визнаються Радою Європи.

10 квітня 2014 р. ПАРЄ ухвалила Резолюцію 1990 (2014) «Перегляд по суті попередньо затверджених повноважень російської делегації», якою делегація РФ була позбавлена: права голосу у Асамблеї, права бути представленою у керівних органах ПАРЄ, права брати участь у місіях ПАРЄ зі спостереження за виборами. Підставою для оскарження повноважень делегації РФ стали анексія Криму, подальша погроза силою, втручання у внутрішні справи України. Асамблея залишила за собою право припинити повноваження делегації РФ, якщо остання не піде на деескалацію ситуації та не скасує анексію Криму до січня 2015 року.

27 січня 2015 р. ухвалено Резолюцію ПАРЄ 2028 (2015) «Гуманітарне становище українських біженців та переміщених осіб». Асамблея відзначила, що лише політичне рішення на основі дотримання територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України може виправити гуманітарну ситуацію. ПАРЄ разом з рекомендаціями, спрямованими на забезпечення прав та потреб осіб, які були змушені покинути свої оселі внаслідок незаконної анексії Криму та дій підтримуваних РФ терористичних угруповань на території Донецької та Луганської областей, закликала до виконання Мінських домовленостей всіма їх сторонами, зокрема і Російською Федерацією, а також закликала Росію зупинити дестабілізацію ситуації в Україні та військову допомогу незаконним збройним формуванням. У Резолюції також містився заклик до негайного звільнення громадян України, які незаконно утримуються на території РФ.

28 січня 2015 р. ухвалено Резолюцію ПАРЄ 2034 (2015) «Оскарження незатверджених повноважень делегації Російської Федерації у Парламентській Асамблеї Ради Європи по суті», якою ПАРЄ продовжила дію санкцій щодо Російської Федерації, накладених у квітні 2014 р., додавши до списку низку нових обмежень: делегація РФ позбавлена права голосу в Асамблеї, права бути представленою в керівних органах ПАРЄ, представляти Асамблею в інших органах РЄ та інших організаціях, брати участь у місіях ПАРЄ зі спостереження за виборами, а також члени російської делегації у ПАРЄ не можуть бути призначені доповідачами.

24 червня 2015 р. ухвалено Резолюцію 2063 (2015) «Розгляд скасування раніше затверджених повноважень делегації Російської Федерації» (відповідно пункту 16 Резолюції 2034 (2015). ПАРЄ визнала присутність російських військ на території України, констатувала вирішальну роль Росії у підтримці, зокрема озброєнні незаконних військових формувань. Асамблея закликала російську владу, зокрема: повною мірою впроваджувати Мінські угоди і пакет заходів щодо імплементації цієї угоди, в якій вона є стороною, і використовувати свій вплив на нелегальні військові проросійські угрупування, щоб вони зробили те ж саме; негайно скасувати рішення про незаконну анексію Криму; вивести всі війська з української території; звільнити всіх полонених, зокрема, цивільних осіб, включаючи полонених, що утримуються в Російській Федерації.

25 червня 2015 р. ухвалено Резолюцію ПАРЄ 2067 (2015) та Рекомендацію 2076 (2015) «Особи, зниклі безвісті під час конфлікту в Україні», в яких констатується факт російської агресії проти України як передумови виникнення проблеми зниклих осіб. Асамблея закликала владу РФ, зокрема, звільнити всіх ув’язнених, незаконно захоплених на території України, надати сім’ям зниклих без вісті російських солдатів точну інформацію про долю і місцезнаходження їхніх зниклих безвісти родичів, негайно надати доступ до території окупованого Криму міжнародним моніторинговим місіям з прав людини та провести ефективне розслідування та судове переслідування осіб, винних у випадках викрадення, насильницьких зникнень, тортур і політично мотивованих вбивств українських активістів та членів кримськотатарської громади.

21 квітня 2016 р. ПАРЄ ухвалила Резолюцію 2112 (2016) та Рекомендацію 2090 (2016) «Стурбованість гуманітарною ситуацією стосовно осіб, полонених під час війни в Україні». У Резолюції висловлюється глибоке занепокоєння ПАРЄ щодо долі сотень громадян України, викрадених чи захоплених в полон внаслідок спроби анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та російської військової агресії на Донбасі, а також щодо повідомлень про тортури і нелюдське поводження з полоненими, акти насильства і вбивства, вчинені проросійськими бойовиками на Донеччині і Луганщині та російською окупаційною владою в Криму; констатується факт застосуванням російського законодавства про боротьбу з екстремізмом, сепаратизмом і тероризмом з метою переслідування та ув’язнення українських і кримськотатарських активістів на підставі сфабрикованих звинувачень. Цією Резолюцією Парламентська Асамблея відреагувала також на серйозні порушення прав людини в окупованому Росією Криму, зокрема, на спроби окупантів знищити представницький орган кримськотатарського народу – Меджліс. ПАРЄ засудила заборону Меджлісу як екстремістської організації, оскільки вона суперечить міжнародним демократичним стандартам і демонструє систематичне порушення прав кримських татар.

12 жовтня 2016 р. ухвалено Резолюцію ПАРЄ 2132 (2016) «Політичні наслідки російської агресії в Україні», в якій Асамблея засуджує незаконні вибори в Думу, проведені 18 вересня в окупованому Криму, і вважає їх результати недійсними. Включення суверенної території України до складу федеральних виборчих округів Росії і створення чотирьох одномандатних округів є прямими порушеннями міжнародного закону і ставлять під сумнів легітимність Парламенту Росії – вказується у тексті Резолюції. Асамблея знову закликає владу Росії припинити незаконну анексію Криму і дозволити Україні повернути контроль над півостровом.

12 жовтня 2016 р. ПАРЄ також ухвалила Резолюцію 2133 (2016) «Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на українських територіях, непідконтрольних українській владі». Резолюція ПАРЄ 2133 (2016) - перший міжнародний документ, який визнав Російську Федерацію стороною конфлікту та застосував для цього термін «ефективний контроль». У документі чітко визначено, що «…анексія Криму Російською Федерацією та військова інтервенція російських збройних сил на сході України є порушенням міжнародного права та принципів, які відстоює Рада Європи». Відзначається, що і в Криму, і в зоні конфлікту на Донбасі, мали місце і досі мають місце серйозні порушення прав людини. Відповідно до міжнародного права Російська Федерація, яка де факто здійснює контроль над цими територіями, несе відповідальність за захист їхнього населення. Росія, таким чином, повинна гарантувати дотримання прав людини всім жителям Криму та “ДНР” і “ЛНР”. У Резолюції міститься також заклик до російської влади скасувати рішення Верховного суду РФ, яке визначає незаконним Меджліс, дозволити кримськотатарському народу обирати свої автономні інститути, а також гарантувати необмежений доступ представникам міжнародних організацій та консульських служб України до засуджених осіб, які були переміщені з територій, що тимчасово вилучені з під контролю України, до пенітенціарних закладів, розташованих на території РФ.

25 січня 2017 р. ухвалено Резолюцію ПАРЄ 2145 (2017) «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Парламентська Асамблея вітає амбітні програми реформ в українській владі, що спрямовані на задоволення потреб українського населення під час Революції Гідності. Вона визнає, що ці реформи проводяться в складних умовах з огляду на російську агресію на сході України та незаконну анексію Криму. Визнаючи взаємозв'язок між Мінським процесом і низкою реформ, Асамблея підкреслює, що відсутність прогресу в реалізації Мінських домовленостей не повинна використовуватися як привід для відмови від підтримки темпів або зобов'язань, здійснення реформ, які необхідні для зміцнення демократії в країні. Таким чином, Резолюція ПАРЄ 2145 (2017) засвідчила незмінну підтримку Асамблеєю нашої держави та позитивну оцінку нею процесу реалізації в Україні амбітної програми реформ.

23 січня 2018 р. сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи ухвалила Резолюцію 2198 (2018) та Рекомендацію 2119 (2018) «Гуманітарні наслідки війни в Україні». В Резолюції ПАРЄ привертає увагу до надзвичайно складної гуманітарної ситуації в Україні, де понад 4 мільйони осіб потребують гуманітарної допомоги у зв’язку із війною, яку продовжує вести Росія проти України в окремих регіонах Донецької та Луганської областей, а також внаслідок окупації та спроби анексії Криму. Резолюція, зокрема, рішуче засуджує російську політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення незаконно анексованого Криму. У цьому контексті надзвичайно важливим з точки зору міжнародного права є положення, в якому Асамблея наголошує, що політика Росії становить порушення Статті 49 Женевської конвенції (IV) про заборону здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні. Резолюція закликає серед іншого російську владу дотримуватися її зобов’язань, що випливають з відповідних положень міжнародного права як держави-окупанта, та забезпечувати дотримання прав людини та безпеки всіх осіб, що проживають в окупованому Криму. Міститься також заклик скасувати заборону щодо Меджлісу кримських татар, відповідно до заперечень Міжнародного Суду у своїх тимчасових заходах у справі «Україна проти Росії» (від 19 квітня 2017 р.), а також заборону на в’їзд його керівників, оскільки Меджліс є законним органом, що представляє кримськотатарську спільноту. Крім того, в Резолюції Асамблея вчергове закликала російську владу «повністю виконати всі вимоги, що містяться у Резолюціях Асамблеї 2132 (2016) та 2133 (2016), щоб зупинити військову агресію проти України та відновити територіальну цілісність», та «Резолюціях 1990 (2014), 2034 (2015) та 2063 (2015), щоб забезпечити права меншин у Криму».

28 червня 2018 р. сесія ПАРЄ ухвалила Резолюцію 2231 (2018) «Українські громадяни, утримувані Російською Федерацією як політичні в’язні». У документі Асамблея висловила стурбованість повідомленнями про те, що щонайменше 70 українських громадян, - які за загальним визначенням вважаються політичними в’язнями, включаючи визначення Європейського Парламенту у його Резолюції від 14 червня 2018 р., - продовжують утримуватися в Криму чи Російській Федерації з політичних мотивів або, загалом, на підставі неправдивих звинувачень.

24 січня 2019 р. ПАРЄ ухвалила Резолюцію 2259 (2019) «Ескалація напруженості довкола Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці». Головні вимоги Резолюції: негайне звільнення Російською Федерацією українських військових моряків; використовувати міжнародні юридичні та дипломатичні можливості для розв’язання та деескалації конфлікту; забезпечити свободу проходу через Азовське море і Керченську протоку відповідно до Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 2003 р. та інших взаємно узгоджених процедур. Ухвалений документ є значним кроком уперед в оцінці європейським політикумом агресії Росії проти України, оскільки у тексті вперше є посилання на Женевські конвенції, що де-факто включає статус - «військовополонені».

24 червня 2019 р. ПАРЄ ухвалила Резолюцію 2287 (2019) «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування» (повернення РФ до ПАРЄ). Резолюція містить критично неприйнятні для української сторони положення, а саме: - п. 7 дозволяє, як виключення, «відступити» від вимог Статуту РЄ та Правил процедури ПАРЄ і дозволити «державам, що наразі не представлені делегаціями в Асамблеї» (фактично лише РФ) подати на затвердження повноваження на червневій частині сесії 2019 року (до цього Правила процедури передбачали подання делегаціями повноважень на затвердження на початку кожної звичайної річної сесії, тобто у січні); - п. 10, зберігаючи саму можливість оскаржувати повноваження національних делегацій, вивів з-під дії процедури оскарження ключових прав – «право членів голосувати, виступати та бути представленими в Асамблеї та її органах». Таким чином, Резолюція 2287 (2019) суттєво ослаблює санкційний механізм ПАРЄ. Фактично Резолюція цілком задовольняє ультимативні вимоги Російської Федерації. Створені умови для відновлення повноправної діяльності російських парламентаріїв в ПАРЄ.

28 червня 2019 р. ПАРЄ ухвалила Резолюцію 2292 (2019) «Оскарження за субстантивними підставами ще нератифікованих повноважень парламентської делегації Російської Федерації», якою підтвердила повноваження російської делегації в ПАРЄ. Асамблея фактично знехтувала всіма субстантивними аргументами для оскарження повноважень російської делегації і відхилила усі запропоновані делегаціями України, Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Грузії та Великої Британії доповнення до проекту Резолюції, якими пропонувалося зберегти ті мінімальні на сьогодні санкції, що залишилися після ухвалення Асамблеєю 25 червня Резолюції 2287 (2019) «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування».

29 січня 2020 року Асамблея розглянула питання оскарження повноважень делегації РФ, прийнявши Резолюцію 2320 (2020) «Оскарження незатверджених повноважень делегації Російської Федерації у Парламентській Асамблеї Ради Європи по суті». І хоча за наслідками голосування повноваження парламентської делегації РФ були затверджені в повному обсязі для роботи на сесії ПАРЄ 2020 р., проте при розгляді поправок були прийняті дві значущі для України, а саме: № 13 (щодо виконання РФ рекомендацій, що містяться в резолюціях 1990 (2014), 2034 (2015) та 2063 (2015) та №19 (із зазначенням незмінної позиції ПАРЄ щодо Криму, як території, незаконно анексованої РФ). Також документ містить низку вимог на адресу Росії, зокрема повною мірою виконувати Мінські домовленості, стороною яких є Російська Федерація (виділена фраза була додана за пропозицією України, яку підтримала переважна більшість). Цей пункт викликав найбільше суперечок та супротиву, однак проти протести росіян даний пункт став частиною документу і був підтриманий членами ПАРЄ. 

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux