Плани дій Ради Європи для України, які реалізуються з 2005 року, – це стратегічні програмні документи, метою яких є підтримка нашої держави у виконанні своїх зобов'язань як держави-члена Ради Європи та сприяння імплементації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема шляхом підтримки зусиль з узгодження законодавства, інституцій та практики з найкращими європейськими стандартами у сфері прав людини, верховенства права та демократії.

Стратегічними напрямами співпраці між Україною та Радою Європи у рамках реалізації Планів дій визначені заходи, спрямовані на:

• посилення захисту прав людини й більш ефективне виконання судових рішень, зокрема у рамках вирішення пріоритетних питань, визначених контрольними органами РЄ і рішеннями Європейського суду з прав людини;
• сприяння утвердженню верховенства права та розвиток демократичних інститутів і процедур на національному, регіональному та місцевому рівнях;
• зміцнення демократичних інститутів на національному, регіональному та місцевому рівнях, поширення культури демократії, розвиток соціальної єдності, підвищення терпимості та розширення участі ключових соціальних та громадських партнерів у процесі прийняття рішень.

Попередні Плани дій охоплювали періоди з такими бюджетами: 2005-2008 рр. (17,3 млн. євро), 2008-2011 рр. (25 млн. євро), 2011–2014 рр. (23, 9 млн. євро), 2015-2017 рр. (45 млн. євро).

21 лютого 2018 р. рішенням Комітету Міністрів РЄ був затверджений чинний План дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки, бюджет якого становить 29,5 млн. євро, з яких станом на 31 грудня 2019 р. вже профінансовано 29,3 млн. євро (99%). Донорами Плану дій виступили (у порядку виділення коштів від найбільшої суми): ЄС, Швеція, Норвегія, Канада, Трастовий фонд з прав людини (входять 7 країн: Велика Британія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія), Швейцарія, Данія, Німеччина, Фінляндія, Нідерланди, Ірландія, Люксембург, Чеська Республіка, Угорщина, Литва, Ліхтенштейн, Польща, Туреччина, Естонія, Латвія та Румунія.

Виконання Планів дій підлягає періодичному спільному моніторингу РЄ та органами державної влади України з метою оцінки ефективності реалізації затверджених проєктів та включення до Плану дій, за згодою сторін, інших проєктів. Так, зокрема, у ході проведеної в МЗС України 4 лютого 2019 р. міжвідомчої наради щодо стану виконання чинного Плану дій представниками органів законодавчої, виконавчої та судової влади, а також громадських організацій було надано позитивну оцінку стану виконанню проєктів у рамках Плану дій, зокрема, з посилення імплементації стандартів прав людини в Україні, захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), реформи кримінальної юстиції, судової реформи, децентралізації, свободи ЗМІ і захисту журналістів.

У свою чергу, з боку Ради Європи на засіданні Групи доповідачів з питань демократії Комітету міністрів РЄ 21 березня 2019 р. були відзначені такі позитивні зрушення у виконанні чинного Плану дій: реформа у сфері децентралізації; посилення законодавчої та інституційної бази для захисту прав людини, включаючи внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та ромське населення; запровадження механізму конституційної скарги, що посилює верховенство права; функціонування повноцінного публічного мовлення. Водночас, відзначалась нагальність докладання додаткових зусиль задля ефективного виконання законодавства; забезпечення повного функціонування реформованих установ з протидії корупції та відмивання коштів; подальшого посилення захисту меншин; ефективного дотримання мовних та соціальних прав; завершення реформи децентралізації на всіх рівнях; забезпечення повної незалежності та підзвітності прокуратури, поліпшення виконання судових рішень, зокрема, Європейського суду з прав людини; боротьби з насильством щодо жінок.

6 лютого ц.р. у Києві відбулося засідання Керівного комітету Плану дій Ради Європи для України на 2018-1921 рр., у ході якого були обговорені ключові досягнення та пропозиції щодо подальшої реалізації в Україні відповідних проєктів. За результатами першої стадії реалізації чинного Плану дій визначені такі  пріоритетні напрями:

• подальше впровадження в Україні європейських стандартів прав людини, зокрема, шляхом забезпечення ефективного функціонування Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини та посилення Національного превентивного механізму дотримання прав людини під час досудового розслідування; попередження випадків катувань та неналежного поводження із затриманими в правоохоронних органах;
• захист прав ВПО, включаючи право на житло та доступ до правосуддя, а також національних меншин, зокрема представників рома; проведення просвітницької роботи з питань протидії стереотипам щодо національних меншин, видання посібників щодо кращих європейських практик з двомовної освіти;
• підтримка кримінального правосуддя шляхом завершення реформи прокуратури та удосконалення механізму безоплатної правової допомоги; забезпечення незалежності та авторитету правосуддя в Україні, єдності підходів та практики дисциплінарних органів у межах дисциплінарних проваджень стосовно суддів; функціонування нової мережі апеляційних судів, створення Служби судової охорони як державного органу в системі правосуддя; впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; завершення процесу відбору і призначення суддів Вищого антикорупційного суду та забезпечення його функціонування;
• більш активна імплементація проектів з питань боротьби з корупцією;
• проведення всеосяжної і скоординованої політики із запобігання насильству стосовно жінок та домашньому насильству, що включатиме підтримку відповідного національного координуючого органу; інституційний розвиток установ та підвищення кваліфікації фахівців, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства та насильства щодо жінок, включаючи безкоштовну правову допомогу;
• упровадження європейських стандартів в українське медійне середовище, захист професійної діяльності журналістів та сприяння поширенню медіа грамотності серед молоді;
• захист соціальних прав, зокрема у контексті виконання зобов’язань України за Європейською соціальною хартією, а також прав дітей;
• підтримка освіти з питань демократичної культури.