Плани дій Ради Європи для України (далі за текстом – Плани дій), які реалізуються з 2005 року, – це стратегічні програмні документи, метою яких є підтримка України у виконанні своїх зобов'язань як держави-члена Ради Європи та сприяння імплементації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Планами дій передбачена реалізація проєктів з узгодження законодавства, інституцій та практики з найкращими європейськими стандартами у сфері прав людини, верховенства права та демократії.

Стратегічними напрямами співпраці між Україною та Радою Європи у рамках реалізації Планів дій визначені заходи, спрямовані на:

- посилення захисту прав людини та більш ефективне виконання судових рішень, особливо тих, що стосуються пріоритетних питань, визначених моніторинговими органами РЄ й рішеннями Європейського суду з прав людини;

- сприяння утвердженню верховенства права, розвиток та зміцнення демократичних інституцій і процедур на національному, регіональному та місцевому рівнях;

- поширення культури демократії, розвиток соціальної єдності, терпимості та розширення участі ключових соціальних і громадських партнерів у процесі прийняття рішень.

21 лютого 2018 р. рішенням Комітету Міністрів Ради Європи був затверджений План дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки, бюджет якого було оцінено у 29,5 млн. євро (попередні Плани дій охоплювали періоди з такими бюджетами: 2005-2008 рр. - 17,3 млн. євро, 2008-2011 рр. - 25 млн. євро, 2011–2014 рр. - 23,9 млн. євро, 2015-2017 рр. - 45 млн. євро).

Виконання Планів дій підлягає періодичному спільному моніторингу Ради Європи та органів державної влади України з метою оцінки ефективності реалізації затверджених проєктів та включення до Плану дій, за згодою всіх заінтересованих сторін, інших проєктів.

6 лютого 2020 р. у Києві відбулося засідання Керівного комітету Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр. Представники Ради Європи та причетних органів державної влади України обговорили ключові досягнення та пропозиції щодо подальшої реалізації в Україні відповідних проєктів. За результатами першої стадії реалізації Плану дій були визначені такі  пріоритетні напрями:

- подальше впровадження в Україні європейських стандартів прав людини, зокрема, шляхом забезпечення ефективного функціонування Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини;

- захист прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема прав на житло та доступ до правосуддя, а також прав національних меншин, зокрема представників рома;

- підтримка кримінального правосуддя шляхом завершення реформи прокуратури та удосконалення механізму безоплатної правової допомоги; забезпечення незалежності та авторитету судочинства в Україні; функціонування нової мережі апеляційних судів; створення Служби судової охорони як державного органу в системі судочинства; впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; завершення процесу відбору і призначення суддів Вищого антикорупційного суду та забезпечення його функціонування; більш активна імплементація проєктів у сфері боротьби з корупцією;

- проведення всеосяжної і скоординованої політики із запобігання насильству стосовно жінок та домашньому насильству, інституційний розвиток установ для надання допомоги жертвам такого насильства;

- упровадження європейських стандартів в українське медійне середовище, захист професійної діяльності журналістів та сприяння поширенню медійної обізнаності серед молоді;

- захист соціальних прав, зокрема у контексті виконання зобов’язань України за Європейською соціальною хартією, а також прав дітей;

- підтримка освіти з питань демократичної культури.

1 липня 2020 р. Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо подовження до кінця 2022 року терміну дії Плану дій РЄ для України на 2018-2021 рр. задля забезпечення досягнення усіх визначених у цьому документі цілей.

Розмір переглянутого бюджету подовженого Плану дій склав 36,5 млн. євро, з яких станом на 16 травня 2022 року вже було виділено 96%. Найбільшими донорами переглянутого бюджету Плану дій (в євро) станом на 16 травня 2022 року були: Норвегія (6,66 млн.), Швеція (5,68 млн.), Європейський Союз (5,54 млн.), Фінляндія (3,57 млн.), Канада (3,38 млн.), Німеччина (3 млн.), Цільовий фонд з прав людини (Велика Британія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія) (1,95 млн.), Швейцарія (1,8 млн.), Данія (0,5 млн + 1,13 млн. на імплементацію проєктів у рамках попереднього Плану дій на 2015-2017 рр.). Іншими донорами, які виділили близько 0,5 млн. і менше, є Нідерланди, Ірландія, Бельгія, Угорщина, Чеська Республіка, Франція, Ліхтенштейн, Польща, Литва, Туреччина, Латвія, Естонія, Болгарія, Люксембург, Румунія, а також Фонд «End Violence against Children».

У відповідь на збройну агресію російської федерації проти України, зважаючи на її наслідки та нові реалії, Рада Європи, у співпраці з органами державної влади України, розробила пропозиції щодо внесення до Плану дій Ради Європи для України на 2018-2022 рр. коригувань щодо пріоритетних дій. У цьому документі пропонується зосередити увагу на обмеженій кількості пріоритетних напрямів, де відповідна діяльність, з урахуванням досвіду та експертизи Ради Європи, може мати швидкий ефект.

Діяльність Ради Європи у рамках скоригованого Плану дій РЄ для України, ретельно скоординована з іншими партнерами та заінтересованими сторонами, здійснюватиметься за такими пріоритетними напрямами:

1) мінімізація негативних наслідків російської агресії, особливо для переміщених та найбільш уразливих осіб; захист прав дітей та боротьба з насильством щодо жінок в Україні, а також в умовах переміщення;

2) забезпечення притягнення до відповідальності за воєнні злочини та пов’язані з війною порушення, сприяння збору відповідної інформації;

3) підтримка судової системи, засобів масової інформації та ефективного управління в умовах війни.

Зазначені вище коригування до Плану дій РЄ для України на 2018-2022 рр. були затверджені Урядом України, Комітетом міністрів Ради Європи і наразі активно реалізовуються.

Водночас секретаріат Ради Європи розпочав підготовку проєкту нового Плану дій Ради Європи для України на період з 2023 року.