Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) є одним з двох статутних органів Ради Європи. Асамблея розглядає актуальні питання, пов’язані з проблемами сучасного суспільства і різними аспектами міжнародної політики в рамках загального мандату Ради Європи, що охоплює такі сфери як захист прав людини, розвиток демократії та верховенства права. Результати роботи Асамблеї відіграють важливу роль у визначенні напрямів діяльності Комітету міністрів, а також міжурядового співробітництва в рамках Ради Європи. Крім того, члени Асамблеї доводять їх до відома своїх національних парламентів і тим самим здійснюють вплив на свої уряди у сфері дотримання прав людини. Асамблея також закликає держави забезпечувати та підтримувати демократичні стандарти як у Європі, так і в сусідніх регіонах. У цьому контексті Асамблея відіграє роль генератора ідей щодо вдосконалення законів і практик Європи, а також «рушієм» Ради Європи та захисником Європейської конвенції з прав людини.
Офіційний сайт ПАРЄ: https://pace.coe.int/en/.
Парламентська асамблея проводить щороку одну чергову сесію, що складається згідно з усталеною практикою з 4-х частин: пленарні тижневі засідання Асамблеї проходять в залі засідань Палацу Європи у Страсбурзі у січні, квітні, червні та вересні-жовтні.
Відповідно до Статуту офіційними мовами Ради Європи є англійська та французька.
306 членів Асамблеї та 306 їхніх заступників обираються або призначаються національними парламентами з їхнього складу. Склад національних делегацій в Асамблеї повинен пропорційно відображати усі основні політичні сили або групи, що представлені у національному парламенті.
Кількість парламентаріїв від кожної країни становить від 2 до 18 в залежності від чисельності її населення. За цим посиланням https://pace.coe.int/en/members Ви знайдете актуальні списки членів ПАРЄ по країнах, політичних групах, комітетах.
Статус спостерігача в ПАРЄ мають парламенти Канади, Ізраїлю і Мексики.
Статус «спеціально запрошеного» був наданий у 1992 р. парламенту Білорусі, проте рішенням Бюро Асамблеї у 1997 р. дія цього статусу для Білорусі була призупинена.
Статус «партнер за демократію» був започаткований у 2009 р. для посилення співробітництва між парламентами країн-не членів РЄ у сусідніх регіонах, які заінтересовані брати участь у політичному обговорені щодо загальних викликів, що виходять за кордони Європи, та бажають скористатися досвідом Асамблеї у побудові демократії. Наразі статус «партнера за демократію» наданий парламентам Марокко (2011р.), Палестини (2011 р.), Киргизстану (2014 р.) та Йорданії (2016 р.).
В Асамблеї сформовано і діють п’ять політичних груп: Європейська народна партія; Соціалісти, демократи та зелені; Європейські консерватори та демократичний альянс; Альянс європейських ліберал-демократів; Об’єднані європейські ліві.
Особливістю діяльності політичних груп в ПАРЄ, на відміну від Європарламенту, є те, що їх члени на практиці орієнтуються на пріоритети власних держав, тому є непоодинокими випадки, коли вони голосують у відмінному від рішення політгрупи ключі. Значна кількість членів Асамблеї наразі не належать до жодної з політичних груп.
Асамблея працює з матеріалами, спеціально підготовленими для неї дев’ятьма профільними комітетами: з політичних питань та демократії; з правових питань і прав людини; з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку; з питань культури, науки, освіти та ЗМІ; з питань міграції, біженців та переміщених осіб; з питань рівності та недискримінації; з питань виборів суддів Європейського суду прав людини; з правил процедури, імунітетів та інституційних справ; з питань дотримання державами-членами обов’язків і зобов’язань перед Радою Європи (Моніторинговий комітет).
Після вступу держави до Ради Європи Парламентська асамблея слідкує за тим, як вона виконує взяті на себе зобов’язання. 1997 року з цією метою було створено спеціальний Комітет з моніторингу. Комітет з моніторингу повинен раз на рік надавати Асамблеї звіт щодо основних підсумків своєї діяльності. Станом на кінець 2021 р. під моніторингом ПА РЄ продовжують залишатися 10 країн: Азербайджан, Албанія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Грузія, Молдова, Польща, Сербія, Туреччина та Україна.
4-7 липня 2021 р. відбувся візит делегації Моніторингового комітету ПАРЄ в Україну, який здійснювався в рамках моніторингової процедури щодо України.
Починаючи з 1997 р. Парламентська асамблея запровадила процедуру т.зв. постмоніторингового діалогу – механізму співробітництва з державами, які пройшли стадію моніторингу і вийшли на новий рівень діалогу з РЄ, у форматі якого нині перебувають Болгарія, Чорногорія та Північна Македонія.
16 січня 2020 року Моніторинговий комітет погодився відновити підготовку періодичних звітів про виконання Угорщиною, Мальтою та Румунією зобов'язань щодо членства.
Асамблея обирає Генерального секретаря Ради Європи, його заступника, Генерального секретаря ПАРЄ, суддів Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а також Комісара РЄ з прав людини.
Президент Асамблеї обирається з-поміж її членів за традицією на два послідовних однорічних терміни. При цьому переобрання на другий термін не обов'язково повинно наставати за першим терміном. Також Голова, обраний в ході сесії на неповний термін, може бути переобраний ще на два терміни.
24 січня 2022 року Президентом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) обрано Тіні Кокса (Нідерланди, UEL). Він став 34-м президентом ПАРЄ з 1949 року і третім громадянином Нідерландів, який обіймає цю посаду.
Асамблея приймає три типи документів: рекомендації (для Комітету міністрів), резолюції (які виражають їх власні точки зору) та висновки (щодо заявок на членство, проектів договорів та інших текстів, поданих Комітетом міністрів).
Документи, прийняті ПАРЄ, служать настановами для Комітету міністрів Ради Європи, національних урядів, парламентів, політичних партій та інших важливих установ суспільства. За ініціативою Асамблеї було розроблено багато міжнародних договорів, відомих як європейські конвенції, а також інші правові інструменти, що закладають основи сучасної європейської системи законодавства. Врешті-решт, через законодавство та практику, ці документи впливають та покращують життя європейців.
Згідно зі статтею 26 Статуту Ради Європи Україні виділено 12 місць у ПАРЄ, на які Розпорядженням Голови Верховної Ради України призначаються 12 народних депутатів України - основних членів Асамблеї і 12 народних депутатів - їхніх заступників. Зазначена кількість депутатів складає Постійну делегацію Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Пропозиції щодо кандидатур до складу Постійної делегації подаються до Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва депутатськими фракціями відповідно до квот їхнього пропорційного представництва у Верховній Раді України, але не менше ніж по одній кандидатурі від кожної фракції.
Протягом 10 днів після затвердження складу Делегації Головою Верховної Ради України члени Делегації шляхом голосування обирають керівника та заступника керівника Делегації.
Зі списком делегації Верховної Ради України в ПАРЄ можна ознайомитися за посиланням:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.perm_delegation?delegation=75 .