Україна є стороною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з 11 вересня 1997 року.
З 15 червня 2010 року суддею ЄСПЛ від України є Ганна Юдківська. У період з 1996 до 2008 р. Україну в Суді представляв Володимир Буткевич.
Протягом багатьох років Україна займала перше місце серед держав–членів Ради Європи за кількістю справ, які перебували на розгляді в Європейському суді.
Станом на 31 грудня 2020 року Україна посідала третє місце. Зокрема, на розгляді в Європейському суді перебувало загалом 62 000 справ проти держав – сторін Конвенції, з них 10 400 справ – проти України, що складає 16,8 % від загальної кількості справ.
Незважаючи на велику кількість заяв проти України до Суду, більшість мають схожий характер та стосуються низки структурних проблем, що призводять до порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема:
невиконання або тривале виконання рішень національних судів;
надмірна тривалість провадження досудового слідства у кримінальних справах і судового розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ;
незабезпечення права на належний судовий захист, неефективність розслідування кримінальних справ правоохоронними органами за скаргами на неналежне поводження з боку представників органів держави;
порушення майнових прав;
неналежні умови утримання та лікування осіб, які перебувають під вартою.
При цьому, станом на 1 січня 2021 року 7 898 справ стосуються порушення прав заявників в Автономній Республіці Крим та на тимчасово окупованій території Луганської та Донецької областей.
Представляє Україну в Суді під час розгляду справ, а також забезпечує виконання рішень Суду, ухвалених проти нашої держави, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, що функціонує в рамках Міністерства юстиції.
Детальна інформація про поточний стан виконання Україною рішень ЄСПЛ – на веб-сторінці Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Секретаріату Ради Європи.
Міждержавні скарги України проти Росії
Станом на 31 грудня 2020 року у провадженні Європейського суду перебувало чотири міждержавні справи України проти Російської Федерації:
- «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14 (щодо порушень прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим);
- «Україна та Нідерланди проти Росії» за №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20(щодо порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей);
- «Україна проти Росії» за заявою № 38334/18 (щодо політичних в’язнів);
- «Україна проти Росії» за заявою № 55855/18 (щодо захоплення українських моряків).
На додаток до міждержавних справ в Суд надходить значна кількість індивідуальних заяв, що стосуються подій в Криму та на Донбасі. 17 грудня 2018 року Суд розповсюдив інформацію про схвалення плану розгляду таких індивідуальних заяв. Оскільки ключовим питанням у цих справах є визначення юрисдикції України або Росії щодо питань, що оскаржуються, а Суд очікує визначитися стосовно цього питання у рамках розгляду міждержавної заяви «Україна проти Росії» (т. зв. справа «Східна Україна», № 8019/16), Суд вирішив, що усі відповідні індивідуальні справи будуть комунікувати урядам паралельно із міждержавною справою, однак, після отримання у відповідь зауважень урядів і заявників, Суд має намір зафіксувати відкладення розгляду кожної справи до прийняття рішення у міждержавній справі.
Актуальна інформація про стан розгляду цих справ – на веб-сторінці Суду, а також на профільному веб-ресурсі Мін’юсту.