Пане Голово,

Шановні колеги,

Ми хотіли б відповісти на заяву російської делегації стосовно нещодавно ухваленого Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».

Закон базується на двох основних принципах – відновленні суверенітету та територіальної цілісності над окупованими територіями України в межах її міжнародно визнаних кордонів та вдосконаленні механізмів вирішення соціально-економічних питань з метою належного забезпечення відповідних потреб людей у зоні конфлікту.

Закон декларує, що Росія "здійснює злочинний акт агресії" проти України та "тимчасово займає частину її території", здійснюючи контроль над Донбасом за допомогою "окупаційної адміністрації", контрольованої Москвою. У цьому визнанні немає нічого сенсаційного. Законодавці просто назвали речі своїми іменами.

Україна та міжнародне співтовариство докладають мирних зусиль для забезпечення сталої деескалації на основі Мінських домовленостей. Росія, у свою чергу, демонструє небажання реалізувати мінські зобов'язання, починаючи з первинних безпекових положень.

Пропоную поглянути лише на три приклади: багато надій покладалося на так зване "різдвяне" перемир'я. Проте з 23 грудня 2017 року українська сторона зафіксувала лише один день без обстрілів та інших видів порушення режиму припинення вогню.

Водночас, починаючи з 1 січня 2018 року, українська сторона у Спільному центрі з контролю та координації направила 40 заяв на ремонтно-відновлювальні роботи. Інша сторона надала гарантії безпеки лише в одному випадку.

Статистика щодо обмежень доступу для спостерігачів СММ ОБСЄ також говорить сама за себе. Під час так званого «різдвяного» перемир'я незаконні збройні формування, що підтримуються Росією, 44 рази обмежували свободу пересування спостерігачів. На території, підконтрольній уряду України, було зареєстровано лише 3 подібні інциденти.

Суть цього нового закону дає зрозуміти, що Україна залишається відданою мирному врегулюванню на Донбасі політико-дипломатичними засобами, кінцевою метою чого є відновлення суверенітету та територіальної цілісності над окупованими територіями України в межах міжнародно визнаних кордонів нашої держави. Це зазначено в статті 4 документа.

Закон також є важливим кроком вперед для наших громадян, які постраждали від цієї агресії. Серед іншого, цей нормативний акт:

- гарантує права, включаючи права власності на окупованих територіях, для внутрішньо переміщених осіб та мешканців цих територій;

- визначає механізми документування порушень прав і свобод людини та належного реагування на такі порушення.

Ухвалення цього закону – законний крок, спрямований на відновлення миру та безпеки в нашій країні. Цей крок не суперечить жодним міжнародним зобов'язанням нашої держави, включно з Мінськими домовленостями.

Дякую, пане Голово.

,