Рішення ініціювала Україна. Консультації щодо нього тривали два місяці.

Рішення щодо ситуації в Криму – це перший комплексний документ КМРЄ, присвячений суто кримській проблематиці. До цього часу окремі положення щодо Криму включалися до рішень КМРЄ щодо України.

У цих рішеннях держави-члени не визнавали незаконну анексію Криму, наголошували на необхідності припинити усі порушення прав людини на півострові та притягнути винних у їх вчиненні до відповідальності, а також надати доступ до Криму моніторинговим механізмам Ради Європи.

Усі ці положення містяться і в ухваленому КМРЄ комплексному рішенні щодо Криму. Разом з тим він має такі принципово важливі новели:

- заклик скасувати рішення суду про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і рішення про заборону лідерам Меджлісу в’їзду до Криму;

- наполегливий заклик до РФ припинити репресії проти кримських татар, українців, а також представників усіх етнічних та релігійних груп;

- наголос на необхідності створення в Криму безпечного і сприятливого середовища для місцевих і міжнародних засобів масової інформації, правозахисників і неурядових організацій;

- запрошення Комісару Ради Європи з прав людини розглянути можливість вжиття додаткових заходів у розвиток його доповіді, що ґрунтується на даних, отриманих за результатами його візиту до Криму у вересні 2014 року, і здійснити оцінку поточної ситуації в області прав людини і основоположних свобод на півострові;

- заклик до повного виконання Резолюції Генеральної Асамблеї ООН резолюції 71/205 від 19 грудня 2016 «Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

Ухвалене рішення створює нові можливості для захисту інтересів України на міжнародній арені та здійснення тиску на Росію як державу-окупанта.