Тиждень.ua : Миколо Станіславовичу, минулого тижня Раду Європи відвідав генеральний прокурор України Віктор Пшонка. Як би Ви підсумували результати цього візиту?

- Спочатку уточню, що Старсбург відвідав не сам Віктор Пшонка, а також — перший заступник голови Верховної Ради України Ігор Калетник та керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов. Відбулися консультації щодо реформи органів прокуратури в Україні.

Тиждень.ua: Такі консультації розпочалися лише нині, хоча Рада Європи наполягає на реформі прокуратури з 1995 року?

- Не зовсім так. Це — продовження роботи. Не можна сказати, що нічого не робилося. Це все одно що сказати, ніби ми мали Кримінально-Процесуальний кодекс 1960 року аж до 2012. Натомість, на день прийняття нового кодексу, в старому залишилося радянських статей, може, відсотків 20, бо його постійно змінювали. Інша справа — не було нового цілісного закону... Так само і з законом про прокуратуру. Зміни до нього вносилися практично весь час, скільки Україна є членом Ради Європи. Новий Кримінально -Процесуальний кодекс також передбачає зміни в роботі органів прокуратури. Він діє з листопада минулого року. Нині ми зібралися на високому рівні, щоб розглянути подальші зміни. Мова йшла про місцеві прокуратури, їхню інституційну та структурну організацію, повноваження, статус, функції, гарантії відповідальності прокурора... У консультаціях взяли участь генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, генеральний директор з прав людини та верховенства права Ради Європи Філіпп Буайа, секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт, начальник управління незалежності та ефективності правосуддя генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Стефан Лєйенбержер...

Тиждень.ua: А як просувається справа відокремлення нагляду від слідства в роботі українських прокуратур? Те, що Україна зобов’язалася зробити ще в день вступу до Ради Європи? Чи існує шанс, що цю вимогу буде виконано до листопада, себто до самміту Східного партнерства у Вільнюсі?

- Сам факт консультацій на настільки високому рівні, участь в них високих очільників Ради Європи вказує на те, що міжнародна організація готова підтримати Україну, щоб цю реформу було швидко здійснено.

Тиждень.ua: Але ж до листопаду залишається небагато часу...

-Ми робимо все, для того, щоб встигнути. По-перше, на цій конференції про реформу прокуратури, яка відбулася минулого тижня, було домовлено про певні часові рамки. На цьому етапі відбувся обмін думками, досвідом з представниками тих країн, звідки приїхали експерти: з Данії, з Іспанії... Експерти почули один одного, далі спільна робота має нас вивести на пропозиції. Рада Європи пообіцяла надати свої на травень місяць.

Тиждень.ua: Чи йшлося під час зустрічей у Страсбурзі про відокремлення політичної відповідальності від кримінальної, над чим нині працюють, зокрема і з Україною, фахівці Ради Європи? Не так давно Венеціанська комісія оприлюднила своє дослідження за цією темою. Доповідач Пітер Омтзігт нещодавно відвідав Україну як державу, де, власне, політичні рішення стають підставою до кримінальних переслідувань...

- Можу сказати, що для вирішення цієї проблеми позиція депутатського корпусу, - не лише українського, але й інших держав-членів Ради Європи, - не є визначальною. На сьогоднішній день чіткого розуміння відокремлення політичної відповідальності від кримінальної, а також чіткої правової бази в усіх країнах-членах немає. Парламентська Асамблея, на основі висновків про те, що не існує єдиної правової бази, розпочала її напрацювання. Беручи до уваги висновки Венеціанської Комісії, експерти різних департаментів вивчають нині практику та стандарти 47 країн. На цьому етапі завдання виробити стандарт лише поставлено.

Тиждень.ua: На коли цей документ буде готово?

- За попередньою інформацією, фахівці Юридичного комітету мають подати план дій на літо.

Тиждень.ua: Йдеться про доповідь голандського християнського демократа Пітера Омтзімгта?

- Його доповідь стане одною з частин загальної діяльності всієї Ради Європи на шляху саме такого розмежування. Він повинен подивитися по всіх країнах. Знаю, що нещодавно пан Омтзімгт був у Ісландії, де також є подібні проблеми. Венеціанська комісія зробила висновок, що такі ситуації трапляються не лише в Східній Європі, а в більшості держав. Доповідач має запропонувати алгоритм, що дозволить виробити єдиний стандарт. Пропозиції буде передано робочим органам, Комітету Міністрів, Генеральному Директорату з прав людини та верховенства права...

Тиждень.ua: З України щойно повернувся голова ПАРЄ Жан-Клод Міньйон. Чи Ви вже бачилися з ним?

- Безперечно, можу навіть назвати день та час. Він задоволений своїм візитом. Пан Міньйон мав зустрічі з найвищим керівництвом держави, зміг обговорити просування “Плану дій України та Ради Європи”, розрахований до 2014 року, здійcнив переговори про співпрацю Ради Європи з ОБСЄ, де нині головує Україна, щодо врегулювання Придністровської кризи... До речі, паралельно до візиту пана Міньйона в Україну та поїздки Генерального Прокурора Віктора Пшонки до Страсбурга, в той самий час, презентація “Плану дій Україна — Рада Європи” відбулася в Європейській Комісії в Брюсселі. Керівництво країни висловило готовність виконувати рішення Європейського суду з прав людини, Міньйон висловився за підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС...

Тиждень.ua: Спілкуючись з українськими журналістами в Києві, Жан-Клод Міньйон казав, що він волів би бачити, що Україна відмовилася від практики вибіркового правосуддя, яке вона застосовує, на думку багатьох європейських очільників, до колишнього прем’єра Юлії Тимошенко та колишнього міністра Юрія Луценка. Як підказує Ваш досвід спілкування з високими європейськими очільниками:  якби у вівторок, 2 квітня, Касаційний суд звільнив Луценка з-під варти, це могло б посприяти підписанню угоди з ЄС?

- Що стосується розгляду касаційної скарги колишнього міністра внутрішніх справ, висловлювати прогнози — це не та справа, яку мусить робити дипломат. Розгляд скарги у вищому спеціалізованому суді з цивільних та кримінальних справ — це є питання суду останньої національної інстанції. У даному випадку, і як заявляє Жан-Клод Міньйон, і як каже Генеральний Секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд, справа лежить у правовій площині. Доки вона в цій площині перебуває, я би не брався давати якісь оцінки.

Тиждень.ua: Cтосовно рішень Європейського суду з прав людини. Україна належить до п’ятірки лідерів, звідки щороку надходить найбільше скарг. За пілотною справою “Іванов проти України” наша держава, схоже, взагалі є єдиною країною-членом РЄ, хто не виконує рішення суду. Ви підтверджуєте цю інформацію?

- Мабуть, підтверджу. Але я не схильний казати, що ми є рекордсменами. Існують два підходи щодо визначення кількості скарг. Один — це загальна кількість, і тут ми входимо в п’ятірку або шістку найактивніших позивачів. Другий визначає пропорцію кількості справ до кількості населення. Тут ми будемо сімнадцяті. Тепер щодо виконання рішень суду. Ми розпочали чітке виконання з минулого року. Станом на сьогодні, до виконання закону “Про рішення Європейського суду,” ми виплатили понад 13 мільйонів євро відшкодувань. Масив позовів значно зменшився завдяки прийняттю нової форми подачі скарг громадян України — завдяки прийняттю нового Кримінально- процесуального кодексу. За останній рік 13 000 осіб було випушено з попереднього утримання в місцях позбавлення волі. Щодо справи ”Юрій Іванов проти України”. 5 червня 2012 року парламент України ухвалив закон “Про гарантії щодо виконання рішень ЄСПЛ”. Цей закон дозволяє вирішувати проблеми з виконаннями рішень залежно від фінансових можливостей держави. Відшкодування залежить від фінансового наповнення бюджету. Це — одне з найскладніших запитань. За Конституцією Україна — соціальна держава. Але коли ухвалювали Конституцію, не в усьому врахували реальні можливості країни. Через це ситуації, подібні до справи Іванова, де людині належало отримати компенсацію, а її не виплачували, накопичилося стільки, що справа ця стала пілотною. Цю ситуацію нещодавно розглядали на засіданні Кабінету Міністрів Ради Європи. Ми подали свій план, за яким збираємося відшкодовувати рішення суду. Законодавча база під це існує. На цьому етапі наш план задовольнив. Тепер нам треба знайти фінансові ресурси. Раніше, скажу відверто, мало хто цим займався. Справ багато накопичилося.

Тиждень.ua: Як просувається Україна з напрацюванням єдиного Виборчого кодексу? На його ухваленні давно наполягає як Венеціанська комісія, так і керівники зовнішньополітичного офісу Європейського Союзу...

- Дійсно рекомендації стосовно ухвалення єдиного Виборчого кодексу неодноразово лунали як у стінах Ради Європи, так і в інших європейських інституціях. У березні 2013 року створена відповідна робоча група. Ухвалено постанову Кабінету Міністрів, де вказано чіткий термін: до 30 квітня 2013 року всі члени групи мають запропонувати зміни до виборчого законодавства, з урахуванням зауважень останньої місії ОБСЄ та інших спостерігачів. Іншими словами: Україна при розробці нових законів про вибори базуватиметься принципах класифікації, що дозволять об’єднати всі виборчі норми в рамках єдиного кодексу. У спільному “Плані дій Україна- Рада Європи” є позиції й по цьому напрямку.

Тиждень.ua: Отже, якщо все піде за планом, Україна, може, встигне запропонувати на травень нові, зведені експертні пропозиції до змін у виборчому законодавстві?

- Експерти працюють, але не знаю, чи будуть уже зведені докупи всі пропозиції. Тут задіяно багато інституцій. Як швидко просуватимуться справи, напевне сказати важко. Потім до аналізу експертних пропозицій має долучитися Венеціанська комісія. Очевидно, що до листопада, - себто, до самміту у Вільнюсі, - ми мусимо продемонструвати свої напрацювання. Для того, щоб угода про асоціацію з Європейським Союзом була підписана. Це - пріоритет

Український тиждень, Алла Лазарева