Постійне представництво України при Раді Європи

, Київ 16:48

Співробітництво між Україною та Радою Європи

Основною статутною умовою для вступу країн до Ради Європи (РЄ) є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов'язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією. Вступ країни до РЄ свідчить про її демократичний вибір, спрямованість на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів.

Саме тому 14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ.

До набуття членства в РЄ Україна стала стороною декількох конвенцій цієї Організації, зокрема Європейської культурної конвенції, Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, Рамкової конвенція про захист національних меншин.

15 вересня 1995 р. у Києві було відкрито Центр інформації та документації РЄ, на базі якого у 2001 р. було створено Бюро інформації РЄ в Україні.

26 вересня 1995 р. Парламентська асамблея РЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (Висновок Парламентської асамблеї (ПА) РЄ № 190 (1995).

19 жовтня 1995 р. Комітет міністрів РЄ ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом Організації.

9 листопада 1995 р. відбулася урочиста церемонія вступу України до РЄ, у Страсбурзі на площі перед Палацом Європи було піднято Державний прапор України.

Відповідно до Статуту РЄ Україна представлена у всіх трьох головних органах РЄ. Нині Міністр закордонних справ нашої країни Павло Клімкін відстоює інтереси держави у Комітеті міністрів Ради Європи – керівному органі цієї Інституції.

Постійне представництво України при Раді Європи забезпечує представництво України у повсякденній роботі КМ РЄ, його комітетів та експертних груп.

У Парламентській асамблеї Ради Європи наша держава представлена Постійною делегацією Верховної Ради України у складі 24 народних депутатів (12 основних членів та 12 їх заступників). Очолює делегацію народний депутат України Іван Попеску.

До складу делегації України у Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи (Конгрес) входять 24 представники України на чолі з міським головою Дніпропетровська І.І.Куліченком. Член делегації України Н.Романова у 2012-2014 роках очолювала Палату регіонів Конгресу.

Суддею Європейського суду з прав людини від України є Г.Юдківська (обрано у квітні 2010 року).

Співробітництво України з Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеціанська комісія) є сталою і ефективною формою використання науково-експертного потенціалу Ради Європи з метою удосконалення національного законодавства у відповідності до європейських стандартів. Членом Комісії від України є С.Ківалов, заступником – В.Пилипенко.

За роки свого існування Венеціанська комісія підготувала близько 150 висновків та експертних оцінок щодо законопроектів та законів України. Серед найважливіших з них: юридичні висновки щодо проектів Конституції України, Законів України «Про Автономну республіку Крим», «Про Конституційний Суд України», «Про вибори народних депутатів України», «Про Судоустрій», «Про політичні партії», «Про внесення змін та доповнень до Конституції України», «Про прокуратуру», «Про створення та функціонування Конституційної Асамблеї в Україні», «Про адвокатуру»  тощо.

Набувши членства в РЄ, Україна взяла на себе низку зобов’язань у сфері реформування чинного законодавства на основі норм та стандартів РЄ. Переважна кількість цих зобов’язань вже виконана. Україна підписала і ратифікувала 77 міжнародно-правових документів Ради Європи.

У відповідність до норм Ради Європи залишається ще привести ряд положень національного законодавства, зокрема, щодо повноважень органів прокуратури, створення ефективного інституту адвокатури, реформування судової системи.

Головними напрямами співробітництва України з РЄ сьогодні є:

-          реформування чинного і розробка та імплементація нового законодавства у відповідності до стандартів Ради Європи на основі принципів верховенства права та прав людини;

-          розбудова толерантного, демократичного суспільства, яке базується на європейських стандартах, зокрема, стосовно соціальних прав та прав національних меншин, рівних прав жінок та чоловіків, захисту дітей тощо;

-          об’єднання зусиль для посилення ефективності боротьби проти корупції та відмивання коштів, протидії тероризму;

-          продовження роботи органів державної влади України, спрямованої на виконання обов’язків та зобов’язань України, передбачених Висновком ПАРЄ № 190 (1995) а також Резолюцією ПАРЄ 1466 (2005) і Рекомендацією ПАРЄ 1722 (2005), Резолюцією ПАРЄ 1549 (2007), Резолюцією ПАРЄ 1755 (2010), Резолюцією ПАРЄ 1862 (2012);

-          залучення Ради Європи у взаємодії з Європейським Союзом до вирішення таких актуальних питань як забезпечення свободи пересування, боротьба проти торгівлі людьми.

Такі напрями співробітництва України та РЄ як забезпечення прав людини, реформування судової системи, боротьба з корупцією, соціальна єдність були покладені в основу Плану дій РЄ для України на 2011-2014 рр. Станом на кінець травня 2012 року наповнення бюджету Плану дій складає практично 16 мільйонів євро. Зокрема, 17 програм в рамках Плану дій повністю фінансуються відповідно до потреб. Їх загальний бюджет становить 8,5 мільйонів євро. Разом з тим, 44 програми Плану дій залишаються недофінансованими.

Новий План дій покликаний в першу чергу сприяти виконанню Україною обов'язків та зобов'язань України перед РЄ та основним реформам, які реалізовуються у нашій державі.

Важливим етапом співпраці України з РЄ було головування нашої держави в Комітеті міністрів Ради Європи у травні-листопаді 2011 року, що відбулось вперше за роки членства України в Організації. Під час головування Міністр закордонних справ України К.І.Грищенко обіймав посаду Голови Комітету міністрів РЄ, а Постійний представник України при РЄ М.С.Точицький – головуючого на засіданнях Комітету міністрів РЄ на рівні постійних представників.

Програма Українського головування базувалась на трьох основних пріоритетах: захист прав дітей, права людини та верховенство права в контексті демократії і стабільності в Європі, а також зміцнення та розвиток місцевої демократії.

На період українського головування припала найбільш активна фаза другого етапу реформи Ради Європи, основною метою якої було визначення стратегічних пріоритетів Ради Європи на поточне десятиліття та їх практична реалізація на основі застосування нових інструментів і методів діяльності Організації.

Українському головуванню вдалося досягти таких основних результатів:

-   зроблено внесок у реалізацію загальноєвропейської кампанії з припинення сексуального насильства щодо дітей;

- надано сприяння запровадженню країнами-членами комплексних національних стратегій, спрямованих на захист прав дітей та попередження насильства щодо них шляхом перегляду національних стандартів та політики опіки і піклування;

- зроблено внесок у вироблення загальноєвропейської стратегії забезпечення прав дітей на охорону здоров’я;

- забезпечено всебічну підтримку процесу підготовки нової Стратегії Ради Європи щодо прав дитини на 2012-2015 роки та внесок України у її розробку;

   - започатковано процес реформування Європейської соціальної Хартії та її моніторингових механізмів, спрямований на підвищення політичного значення Хартії у рамках діяльності Ради Європи;

   - представлено основні елементи реформи із зміцнення моніторингових механізмів Європейської соціальної хартії у ході відзначення 50-ї річниці Європейської соціальної хартії;

   - ухвалено Декларацію КМРЄ щодо 50-ї річниці Європейської соціальної хартії, яка підтверджує першочергову роль Хартії у сфері гарантування та заохочення соціальних прав на континенті, а також рішучість підтримувати держави-учасниці у приведенні внутрішньої ситуації у відповідність до положень Хартії.

- визначено пріоритетні напрямки подальшого розвитку політики Ради Європи у сфері забезпечення гендерної рівності, насамперед у контексті реалізації Декларації КМРЄ щодо гендерної рівності та Плану дій Ради Європи щодо досягнення рівності жінок і чоловіків (де-факто і де-юре);

- розроблено рекомендації стосовно реалізації другого етапу Плану дій Ради Європи щодо сприяння правам і повній участі людей з обмеженими можливостями в  суспільстві на 2006-2015 роки;

 - забезпечено проведення 17-ої сесії Європейської конференції міністрів з питань місцевого та регіонального врядування, яка визначила пріоритетні напрямки подальшого розвитку місцевого і регіонального врядування у країнах-членах Ради Європи.

- розроблені пропозиції щодо ефективного запровадження превентивних заходів як невід’ємної частини загальної стратегії Ради Європи у сфері захисту прав людини.

Також з початком головування України була започаткована нова форма інституційної взаємодії - спільні пріоритети трьох послідовних головувань.

Україна, Велика Британія та Албанія домовились про спільні зусилля у таких сферах: реформа Ради Європи, просування Інтерлакенського процесу та реформування Європейського суду з прав людини, а також розвиток місцевої і регіональної демократії.

В період українського головування активно розвивались співробітництво РЄ з ОБСЄ та ЄС, просування ініціатив РЄ на міжнародній арені (презентація доповіді Групи видатних осіб "Жити разом – Поєднуючи різноманіття та свободу у Європі 21 століття", започаткування Політики сусідства РЄ).

 

nbsp;