Постійне представництво України при Раді Європи

, Київ 16:45

Парламентська асамблея Ради Європи

 Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) є одним з двох головних статутних органів Ради Європи і представляє інтереси основних політичних партій, існуючих в державах-членах Організації. В рамках Асамблеї здійснюють співробітництво представники парламентських структур 47 демократичних держав європейського континенту, що входять до складу Ради Європи.

Парламентська асамблея Ради Європи стала першим європейським парламентським форумом в історії континенту. Маючи у своєму складі делегації  національних парламентів країн-членів РЄ, вона є одним із найбільш представницьких  парламентських форумів Європи.

Асамблея розглядає актуальні і перспективні питання, які торкаються проблем сучасного суспільства і різних аспектів міжнародної політики.

Результати роботи Асамблеї відіграють важливу роль у визначенні напрямків діяльності Комітету Міністрів, а також міжурядового співробітництва в рамках Ради Європи. Крім того, члени Асамблеї доводять їх до відома своїх національних парламентів і тим самим здійснюють вплив на свої уряди.

Історичні події в державах Центральної та Східної Європи на початку 90-х років поставили перед Асамблеєю унікальну задачу: зробити свій внесок у справу інтеграції цих країн в родину європейських демократій і сприяти співробітництву парламентаріїв усіх країн Європи. Таким чином, Асамблея здійснює конкретний внесок в розбудову Європи без розподільчих ліній.

Завдяки заснованому Парламентською Асамблеєю 1989 року статусу «спеціально запрошеного», парламентські делегації Центральної та Східної Європи, які не є членами Організації, змогли приймати участь в пленарних засіданнях Асамблеї і в роботі її комісій без права голосу. Встановлені таким чином контакти й обміни сприяли процесу демократизації в цих країнах і прискорили їх вступ до Ради Європи.

Структура й організація роботи.

318 членів Асамблеї та 318 їхніх заступників обираються або призначаються національними парламентами з їхнього складу. Кількість парламентаріїв від кожної країни становить від 2 до 18 в залежності від чисельності її населення. Склад національних делегацій в Асамблеї повинен пропорційно відображати усі основні політичні сили або групи, що представлені у національному парламенті.

В Асамблеї сформовано п’ять політичних груп: Група соціалістів, Група Європейської народної партії, Група консерваторів, Альянс європейських ліберал-демократів, а також Група об’єднаних європейських лівих сил. Деякі парламентарії не належать до жодної з перелічених політичних груп.

Пленарні тижневі засідання Парламентської Асамблеї проходять чотири рази на рік в залі засідань Палацу Європи у Страсбурзі.

Президент Асамблеї обирається з-поміж її членів, за традицією на три послідовних однорічних терміни (зараз ПАРЄ очолює А.Брассер (Люксембург/АЛДЄ)). Президент і його заступники, керівники п’яти політичних груп, а також голови комітетів складають Бюро Асамблеї.

Окрім того, Асамблея обирає Генерального секретаря Ради Європи, його заступника, Генерального секретаря Парламентської Асамблеї, суддів Європейського суду з прав людини, а також Комісара з прав людини.

 Асамблея працює з матеріалами, спеціально підготовленими для неї профільними комітетами з таких напрямків: політичні питання, юридичні питання і права людини, соціальні  питання, питання охорони здоров’я та сім’ї, культури, науки й освіти, охорони довкілля та сільського господарства, регіонального планування і місцевого самоврядування, питання економіки й розвитку, міграції, біженців та демографії, рівних можливостей  для чоловіків та жінок, а також дотримання державами-членами обов’язків і зобов’язань.

Основна робота Парламентської Асамблеї здійснюється в рамках таких комітетів:

  • Розширений спільний комітет
  • Постійний комітет
  • Комітет з політичних питань та демократії
  • Комітет з правових питань і прав людини
  • Комітет з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку
  • Комітет з міграції, біженців і переміщених осіб
  • Комітет з питань культури, науки, освіти та медіа
  • Комітет з питань рівності та недискримінації
  • Комітет з питань правил процедури, імунітетів та інституційних справ
  • Комітет з виконання обов’язків державами – членами РЄ (Моніторинговий комітет).

 Процедура моніторингу.

Після вступу держави до Ради Європи Парламентська асамблея слідкує за тим, як вона виконує взяті на себе  зобов’язання.  1997 року з цією метою було створено спеціальний Комітет з моніторингу. Комітет з моніторингу повинен раз на рік надавати Асамблеї звіт щодо основних підсумків своєї діяльності. Станом на 2011 р. під моніторингом ПА РЄ продовжують залишатися 10 країн: Азербайджан, Албанія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Грузія, Молдова, Росія, Сербія, Україна. 

Розгляд європейських і міжнародних подій.

До порядку денного кожної сесії вносяться актуальні європейські і міжнародні події, а також широкий спектр питань, рішення щодо яких приймаються на європейському рівні. Активну участь у обговоренні цих подій беруть відомі діячі всього світу. В обговоренні питань в Асамблеї також беруть участь представники різноманітних міжнародних організацій, наприклад, таких, як ЄС, ОБСЄ, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРК), Європейське космічне агентство та деякі спеціалізовані заклади Організації Об’єднаних Націй.

Неурядові організації беруть участь у діяльності деяких комісій у якості міжнародних спостерігачів, забезпечуючи внесок у здійснення важливих заходів Асамблеї.

Парламентська асамблея діє особливо активно у галузі захисту прав людини. За останні кілька років вона прийняла рішення з широкого кола правозахисних питань, зокрема, щодо створення міжнародного суду для розгляду злочинів, скоєних у воєнний час; сект та нових релігійних течій; прав меншин; прав дітей; положення осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією; захисту прав шукачів притулку та біженців, СНІД-у та прав людини, торгівлі дітьми та інших форм експлуатації дітей тощо. Парламентська асамблея зіграла важливу роль у прийнятті Комітетом Міністрів низки конвенцій, угод, резолюцій та рекомендацій. Її пропозиції щодо заборони смертної кари у мирний час, щодо Конвенції з попередження катування та нелюдського або такого, що принижує гідність ставлення чи покарання, Рамкова конвенція щодо захисту прав національних меншин були розглянуті у Комітеті Міністрів та стали юридичними інструментами Ради Європи.

 Ініціативи, спрямовані на досягнення конкретних результатів.

З 1989 року Асамблея сприяє врегулюванню кризових ситуацій в Європі. Політичні дебати, які проходять в рамках її діяльності, як правило, базуються на результатах відряджень, місій до регіонів, де відбуваються конфлікти, а також діалогу з країнами, де  виникають ці конфлікти. Таким чином, вищезгадана діяльність Асамблеї веде до укріплення політичної ролі Ради Європи.

Асамблея ухвалює документи, які є керівними настановами для Комітету Міністрів, національних урядів, парламентів, політичних партій та інших важливих установ суспільства. Крім цього, за ініціативою Асамблеї було розроблено багато міжнародних договорів, відомих як європейські конвенції, а також інших правових інструментів, які закладають основи автентичної європейської системи законодавства. Найбільш відомим з них є Європейська конвенція прав людини, відкрита для підписання 1950 року. Асамблея проводить консультації з Комітетом Міністрів з усіх проектів конвенцій до моменту їх прийняття. Крім вищезазначеного, Асамблея регулярно проводить конференції, колоквіуми і відкриті парламентські слухання з важливих проблем сучасності, а саме, з проблем насильства, нетерпимості, навколишнього середовища, імміграції, наркотиків, біоетики та засобів масової інформації. Ці слухання проходять у формі діалогу між парламентарями та спеціалістами.

 Держави-члени та їхнє представництво в Парламентській асамблеї.

Австрія (6), Азербайджан (6), Албанія(4), Андорра (2), Вірменія (4), Бельгія (7), Болгарія (6), Боснія і Герцеговина (5), Угорщина (7), Німеччина (18), Греція (7), Грузія (7), Данія (5), Ірландія (4), Ісландія (3), Іспанія (12), Італія (18), Кіпр (3), Латвія (3), Литва (4), Ліхтенштейн (2), Люксембург (3), Македонія (3), Мальта (3), Молдова (5), Монако (2), Нідерланди (7), Норвегія (5), Польща (12), Португалія (7), Росія (18), Румунія (10), Сан-Марино (2), Сербія (7), Словаччина (5), Словенія (3), Великобританія (18), Туреччина (18), Україна (12), Фінляндія (5), Франція (18), Хорватія (5), Чехія (7) Чорногорія (3), Швейцарія (6), Швеція (6), Естонія (3).

Статус спостерігача. 

Статус спостерігача в Парламентській асамблеї мають парламенти Канади, Ізраїлю і Мексики.

Статус «спеціально запрошеного». 

Дія статусу «спеціально запрошеного» для Білорусії було призупинено 13 січня 1997 року.

Статус "партнер за демократію"

Статус «Партнера за демократію» був започаткований у 2009 р. для посилення співробітництва між парламентами країн-не членів РЄ у сусідніх регіонах, які заінтересовані брати участь у політичному обговорені щодо загальних викликів, що виходять поза кордони Європи, та бажають скористатися досвідом Асамблеї у побудові демократії. 

Наразі статус "Партнера за демократію" мають парламент Марокко (з червня 2011р.) та Національна Рада Палестини (з жовтня 2011 р.)